ІСТОРІЯ ПЕРВИННОЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУ
У 1933 р. було створено Київський авіаційний інститут Цивільного Повітряного Флоту (КАІ ЦПФ) і тоді ж була сформована первинна профспілкова організації інституту, а також профспілка та слухачів (студентів). Організаційно профспілкові організації КАІ відносились з 1934 р. до галузевої Профспілки авіапрацівників.
У довоєнні роки профспілку співробітників інституту очолював місцевий комітет, керівництво яким здійснювали за сумісництвом начальник виробничого навчання І.П. Василенко (1933-1936 рр.), асистент М.К. Луцький (1936-1937 рр.) та заступник начальника КАІ з навчальної роботи, секретар вченої ради Д.Д. Пустовойт (1937-1941 рр.). Голова місцевкому входив до складу Ради інституту, до атестаційних та ряду інших комісій.
М.К. Луцький (з права) на засіданні вченої ради КАІ
(в центрі начальник КАІ М.Г. Горчаков. 1937 р.)
Профспілка КАІ фактично займалася усіма основними справами інституту – питаннями навчального процесу, виробничих практик, військово-патріотичним вихованням, побутовими і господарськими проблемами, санаторно-курортного оздоровлення тощо. У зв’язку з тим, що укладання колективних договорів на підприємствах і в організаціях уряд у 1932 р. скасував (відновлено лише у 1947 р.), найважливішим завданням професійних організацій у 30-ті роки в цілому й, зокрема, інституту була справа організації соціалістичних змагань.
Місцевий комітет у 1933-1936 рр. опікувався справами підсобного господарства КАІ – радгоспу «Ударник» у Бориспільському районі. Цей радгосп був зобов’язаний «поставляти продукцію сільського господарства контингенту інституту».
У жовтні 1933 р. вийшов перший номер багатотиражної газети «Червоні крила» – спільний орган адміністрації і профспілки інституту, яка з 1935 р. змінила назву на «Ворошиловець». На шпальтах газети постійно висвітлювалися питання профспілкової діяльності.
Після ліквідації у березні 1939 р. Всесоюзного товариства винахідників керівництво рухом раціоналізаторів і винахідників стало також справою профспілок, де створювалися відділи масово-виробничої роботи і робітничого винахідництва.
З ліквідацією у 1933 р. Наркомату праці СРСР, згідно рішення ЦВК, РНК СРСР та ВЦРПС, профспілкам було передано функції з соціального страхування та охорони праці. У їх розпорядження перейшла також мережа санаторіїв та будинків відпочинку загальносоюзного значення. Відповідно з цим, на профспілкові організації інституту було покладено всю відповідальність з питань соцстраху, охорони праці, санаторно-курортного лікування й оздоровлення співробітників та слухачів.
Інструктор льотного загону КАІ показує
дітям літак У-2(По-2). 1937р.
У зв’язку з реорганізацією партійно-державного контролю за рішенням ХVІІ з’їзду ВКП(б) та ліквідацією у 1934 р. Наркомату Робітничо-Селянської інспекції розширювалися права профспілок у галузі контролю і в інституті. «Звідси,- говорилося у передовій статті газети «Червоні крила», – завдання профорганізацій навчальних закладів Аерофлоту – зі всією різкістю, зі всією гостротою і наполегливістю взятися …за масовий контроль виконання директив партії і уряду, направлених до покращення благополуччя трудящих».
Діяльність різних структурних ланок інституту місцевий комітет розглядав на своїх засіданнях систематично. Зокрема, на засіданні місцевкому 17 січня 1939 р. було заслухано річний звіт про фінансову і господарчу діяльність інституту за 1938 рік (доповідав головний бухгалтер Дехтяр). За результатами обговорення члени місцевого комітету прийняли постанову, у якій відмічалося, що «витрати не вийшли за межі кошторису…».
Місцевий комітет КАІ сприяв проведенню в інституті дуже важливої і актуальної загальноукраїнської проблеми – українізації. Тут, як говорилося в довідці заступника начальника інституту М.С. Королько «Про стан українізації КАІ ім. К.Є. Ворошилова» (1934 р.), викладання навчальних дисциплін українською мовою проводилося 21 викладачем, стільки ж викладачів можуть проводити лекції українською мовою, але на той час з різних обставин не проводили, а 24 викладача цього ще не можуть здійснювати. Наукових праць інститутом видано 5, з яких одна українською мовою. Газета «Червоні крила» видається російською і українською. Листування в межах УСРР здійснюється українською. «Для співробітників КАІ працюють курси укрмови від Державних курсів українознавства».
Не без участі місцевого комітету проходила діяльність «льотно-підйомної групи» – льотного загону КАІ, який було створено у 1933 р. під керівництвом досвідченого пілота В. Головизіна, з метою придбання студентами додаткової спеціальності пілота. На кінець 1933 р. на балансі льотного загону було 5 літаків У-2 та один К-4.
З початком Великої Вітчизняної війни змінювався характер діяльності профспілок. 25 червня 1941 р. відбулися профспілкові збори, на яких голова місцевого комітету Д.Д.Пустовойт звернувся до викладачів, співробітників і студентів інституту прийняти активну участь у будівництві оборонних споруд. Наказом Головного управління ЦПФ СРСР від 30 вересня 1941 р., у зв’язку з припиненням занять в КАІ і передачею студентів до військових навчальних закладів ВПС, на базі евакуюваного в м.Актюбінськ інституту була організована 46-та навчально-технічна ескадрилья ЦПФ.
У перші повоєнні та у 50-ті роки головами місцевого комітету тепер уже Київського інституту Цивільного повітряного флоту (КІ ЦПФ) були командир роти КАІ П.В.Коростильов (1947-1953 рр.), В.М.Павлов (1953-1957 рр.), старший викладач Ф.К.Германчук (1957-1959 рр.) та інженер О.В.Доля (1959-1960 рр.).
Вихід представниів КІЦПФ на Перошотравневу демонстрацію 1953 р
У часи хрущовської «відлиги» йшов поступовий процес активізації діяльності профспілок. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 липня 1958 р. було ухвалено Положення «Про права фабричного, заводського, місцевого комітету професійної спілки». Це Положення відбивало піднесення ролі профспілок у господачому і культурному будівництві, розширювало їх права в управління виробництвом, підняло роль у покращенні умов праці та побуту робітників і службовців.
У 60-х роках головами місцевого комітету КІ ЦПФ, а з 1965 р. КІІЦА, були доцент Г.Я.Купчик (1961-1962 рр.), А.Д.Гнатюк (1962-1963 рр.), Г.С.Лагосюк (1963-1964 рр.), А.Б.Кардаш (1964-1967 рр.) та М.В.Угляренко (1967-1976 рр.).
В ці роки зросли обсяги і сфера діяльності профспілкових органів. Вони займалися питаннями навчально-виховного процесу, організації соціалістичних змагань, охорони праці, оздоровлення співробітників, надання їм матеріальної допомоги, житлових проблем (на квітень 1963 р. на житловому обліку перебувало 200 чол.) та ін.
Профспілкові організації інституту сприяли організації роботи клубу і його гуртків, студентського наукового товариства, радіогазети, діяльності каси взаємодопомоги, розвитку культурно-масової і спортивної роботи та ін.
У 60 –х роках у зв’язку з тим, що інститут активно здійснював житлове будівництво, місцевий комітет проводив доволі складну роботу з розподілу відомчого житла. Були створені спеціальні комісії з обстеження умов проживання співробітників, які потребували житла. Наслідком цієї копійкової роботи стало те, що працівники інституту змогли отримали нові квартири у житлових будинках по вул. Борщагівській (1959р.), по вул. Гарматній, 45 (24 квартири, 1960р.), 49 (60 квартир, 1962р.) та номер 55 (56 квартир, 1967р.), житловому будинку по вул. Ніжинській, 20 (70 квартир, 1969 р.).
За участі виборних профспілкових органів в інституті систематично організовувалися огляди охорони праці, техніки безпеки та промсанітарії.
Профспілкове життя в інституті систематично стало висвітлюватися на сторінках інститутської багатотиражної газети «Авіатор», яка почала виходити у вересні 1964 р.
Місцевий комітет Київського інституту інженерів цивільної авіації (перейменування інституту відбулося у 1965 р.) був серед ініціаторів створення оздоровчо-спортивного табору на
р. Десна в районі с. Жукін. Його будівництво почали здійснювати у 1966 р.
У 1966 р. почав свою діяльність ансамбль «Політ». З перших днів і до 1998 року колективом керував Заслужений працівник культури України Роман Мазур. Ансамбль за роки свого існування став лауреатом багатьох відомих премій отримав звання «Народного».
Належну увагу місцевий комітет надавав розвитку фізичної культури та спорту. Наприклад, тільки у 1967 р. було проведено 118 спортивно-масових заходів, у яких прийняло участь 7200 чол.
У листопаді 1969 р. відбулася важлива подія в історії профспілок інституту – створено було Об’єднану профспілкову організацію КІІЦА, яка на той час нараховувала більше 9 тис.членів.
Обраний на профспілковій конференції об’єднаний комітет профспілки (ОКП) у складі 20 осіб на чолі його голови М.В.Угляренка опікувався багатьма справами. Поряд з ОКП поточними питаннями профспілкової організації інституту і контролем за їх виконанням займалася президія ОКП (до неї обиралося 9-12 осіб).
В інституті у 70-80-ті роки за активної участі профспілки були побудовані і введені в експлуатацію новий навчальний корпус, турбокомпресорний комплекс, корпуси теорії і конструкції авіаційних двигунів та конструкції і міцності літальних апаратів з ангаром, гараж для спецмашин, поліклініка на 600 відвідувань, науково-технічна бібліотека на мільйон екземплярів книжок, спортивний комплекс, спортивно-оздоровчий табір на р. Десні, піонерський табір «Авіатор», Палац культури із залом на 1,5 тис. місць, нові гуртожитки для студентів і житлові будинки для постійного складу інституту.
У 1976-1979 рр. на звільненій посаді голови Об’єднаного комітету профспілкової організації інституту працював А.І.Золотих.
У 1979 р. на основі Об’єднаної профспілки інституту знову створили дві самостійні первинні профспілкові організації – ППО співробітників і ППО студентів та аспірантів КІІЦА.
З 1979 до 1981 р. місцевий комітет інституту очолював старший викладач М.П. Мороз. З другої половини 80-х років змінювався підхід до функцій профспілок, які зі статусом «школи господарювання», «школи комунізму» фактично були до цього часу ланкою адміністративно-командної системи країни. Профспілкові організації поступово звільнялися від безпосередньо виробничо-господарської діяльності, організації соцзмагань і стали зосереджуватися на своїй головній функції – захисті та представництві інтересів спілчан, трудових колективів.
Відповідну роботу зі зміни пріоритетів у діяльності профспілки співробітників університету почали організовувати голови профкому С.О. Акімов (1981-1986 рр.) і А.Н. Яппаров (1986-1991 рр.), а завершували її вже в умовах незалежної України В.В. Матиборський (1991-2001 рр.) та В.М. Гребенніков (з 2001 р.)
У період перебудови, основними постулатами якої були «демократизація і гласність», відбувались позитивні зміни і в радянських профспілках, які у середині 80-х рр. об’єднували біля 140 млн. чоловік (99,5% усіх трудящих, учнівської молоді, пенсіонерів).
Профспілкова організація співробітників КІІЦА в період перебудовчих процесів виступала досить потужною силою. В її структурі на кінець 1989 р. було 3 профкоми (загальноінститутський, адміністративно-господарчої частини та механічного факультету), 15 профспілкових бюро факультетів і служб, 127 профгруп, в лавах яких нараховувалося більше 3350 чоловік, що складало 98,0% усіх працюючих в інституті. Профком здійснював контроль за роботою товариських судів.
Безумовним досягненням перебудовчих процесів в країні стало також те, що громадяни отримали можливість брати землі для садівництва та городництва. У зв’язку з цим профком розгорнув широку організаційну діяльність щодо пошуку земельних ділянок в околицях Києва та Київської області для колективного садівництва. На 1986 р. вже функціонувало 6 садівницьких товариств на площі 12 га – у Ровжах, Лютіжі, Мостищі, Круглику, Глевахі, Сулимівці.
Цілеспрямоване і планомірне оздоровлення співробітників інституту профком здійснював у санаторіях, пансіонатах з лікуванням, будинках відпочинку. За планом УРК профспілки авіапрацівників на кожну тисячу передбачалося виділення 16 путівок на санаторно-курортне лікування і до будинків відпочинку. Завдяки зусиллям профкому інститут отримував їх більше. Так, у 1984-1986 рр. санаторно-курортні путівки отримали 226 співробітників і до будинків відпочинку та пансіонатів – 455 чоловік.
Проголошення Акту незалежності Української держави 24 серпня 1991 р. стало початком відліку нової історії українського суспільства взагалі і зокрема профспілок. 90-ті роки, як відомо, позначились радикальними геополітичними і регіональними змінами.
Важливою історичною подією у профспілковому русі України стало утворення у жовтні 1990 р. Федерації незалежних профспілок України (ФНПУ). Серед 25 всеукраїнських профспілок, які підписали Декларацію «Про створення Федерації незалежних профспілок України», були і представники Профспілки авіапрацівників (на той час – Республіканська організація Профспілки авіапрацівників).
У 1991-2001 рр. головою профспілкового комітету університету (КІІЦА у 1994 р. став Київським міжнародним університетом цивільної авіації, а з 2000 р. Національним авіаційним університетом) був В.В. Матиборський.
Деякі поліпшення були у вирішенні житлової проблеми. У контрольному списку на отримання житла на кінець 1997 р. стояло 348 чол. У 1992-1996 рр. 4 сім’ї отримали відселенські квартири і 165 сімей покращили свої житлові умови без зняття з квартирного обліку шляхом поселення у гуртожиток №10. За участі профкому прийняли рішення про створення ініціативної групи для будівництва житлового будинку по вул. Лебедєва-Кумача і Землячки, будівництво якого розпочали у 1998 р.
Профком здійснював розподіл путівок на оздоровлення у санаторій-профілакторій, який працював у медцентрі КІІЦА (у 1990 р. тут мали 130 місць). За 5 років (1991-1996) в ньому було оздоровлено більше 8,5 тисячі чол., причому безкоштовно путівки отримали 1554 чол.
В перше десятиліття ХХІ ст. діяльність первинної профспілкової організації співробітників НАУ була також позначена позитивними зрушеннями, намаганням поліпшувати форми і методи роботи, ефективніше здійснювати свої статутні обов’язки. Це дозволило профкому, всупереч тенденції до зменшення членства в профспілках України, не тільки зберегти, а й дещо збільшити кількісний склад членів профспілки співробітників університету, залучати до неї молодих співробітників. На обліку ППО НАУ на початку 2010 р. перебувало більше 2,4 тис. членів, а в профспілці студентів і аспірантів університету – понад 17 тис.,
У зв’язку із змінами у структурі НАУ в профспілкових організаціях співробітників і студентів та аспірантів університету була проведена значна робота з їх реорганізації. Базовою структурою стали профбюро інститутів, а не факультетів.
З листопада 2001 р. первинну профспілкову організацію очолює В.М. Гребенніков. Інновацією профкому стало започаткування проведення своїх засідань у розширеному складі, за участі голів профбюро структурних підрозділів, на яких принципово розглядалися різні актуальні питання профспілкового життя.
Профком спільно з адміністрацією НАУ вирішував найголовніші завдання трудового колективу. Серед них це – внесення змін до Статуту НАУ, укладання щорічно колективних договорів, прийняття Положення про оплату праці в університеті, Положення про порядок та умови надання матеріальної допомоги членам трудового колективу, Правил внутрішнього розпорядку тощо.
Надання матеріальної допомоги залишалось одним з пріоритетних завдань Профспілки. Тільки у 2018 р. грошові виплати надані понад 200 спілчанам.
Систематично здійснювався громадський контроль за дотриманням в університеті вимог законів та інших нормативно-правових актів. За сприяння профкому при скороченні штатів та реорганізації відділів і служб в основному вдавалося позитивно вирішувати кадрові питання, здійснювати працевлаштування співробітників в інших структурних підрозділах університету. Постійно опіукувався профком питаннями охорони праці, приймав участь у різних заходах з охорони праці.
Для відстоювання соціальних прав працівників члени профспілки приймали участь у масових протестних акціях, організованих Федерацією профспілок України і Профспілкою авіаційних працівників України, яка об’єднує понад 50 первинних профспілкових організацій -– усіх аеропортів України, державіаслужби, Київцентраеро, ПрАТ «Авіакомпанія авіалінії України», авіакомпанія «Константа», Центральний аероклуб ім.О.К.Антонова, Український авіатехнічний центр, Кропивницька льотна академія, авіаколеджі та ін.
Кажучи про досягнення у діяльності профкомів останніх скликань, то слід відзначити організацію оздоровлення спілчан, членів їх сімей та дітей в період літніх відпусток, під час новорічно-різдвяних канікул (з 2005 р.), а також в період травневих канікул (з 2006 р.).
Для відстоювання соціальних прав працівників члени профспілки приймали участь у масових протестних акціях, організованих Федерацією профспілок України і Профспілкою авіаційних працівників України, яка об’єднує понад 50 первинних профспілкових організацій -– усіх аеропортів України, державіаслужби, Київцентраеро, ПрАТ «Авіакомпанія авіалінії України», авіакомпанія «Константа», Центральний аероклуб ім.О.К.Антонова, Український авіатехнічний центр, Кропивницька льотна академія, авіаколеджі та ін.
Для відстоювання соціальних прав працівників члени профспілки приймали участь у масових протестних акціях, організованих Федерацією профспілок України і Профспілкою авіаційних працівників України, яка об’єднує понад 50 первинних профспілкових організацій -– усіх аеропортів України, державіаслужби, Київцентраеро, ПрАТ «Авіакомпанія авіалінії України», авіакомпанія «Константа», Центральний аероклуб ім.О.К.Антонова, Український авіатехнічний центр, Кропивницька льотна академія, авіаколеджі та ін.
Для відстоювання соціальних прав працівників члени профспілки приймали участь у масових протестних акціях, організованих Федерацією профспілок України і Профспілкою авіаційних працівників України, яка об’єднує понад 50 первинних профспілкових організацій -– усіх аеропортів України, державіаслужби, Київцентраеро, ПрАТ «Авіакомпанія авіалінії України», авіакомпанія «Константа», Центральний аероклуб ім.О.К.Антонова, Український авіатехнічний центр, Кропивницька льотна академія, авіаколеджі та ін.
Профком приділяв певну увагу нашим ветеранам, надавав різні заохочення.
Планово проводилась культурно-масова і спортивна роботи. Щорічно організовуються загальноуніверситетські новорічні свята, поїздки вихідного дня тощо.
Під час екскурсії спілчан НАУ до Кам’янець-Подільського
Діяльність профкому постійно висвітлювалась на стендах профспілки, на сайті профкому, в газеті «Авіатор».
Профспілка запровадила практику періодично організовувати виставки творчих робіт співробітників університету, а також конкурси дитячої творчості, присвячених знаменним датам – Міжнародного дня захисту дітей, ювілеїв університету тощо.
Таким чином, Первинна профспілкова організація НАУ має свою багатолітню історію, яка свідчить про досить важливу роль цієї найбільш масової громадської організації у становленні та розвитку університету.